Запитання з вебінару: частина 2

 

Запитання

Відповідь

Бартер та взаємозалік

Якщо на підприємстві платник ЄП групи 3 працівник купив продукцію, чи можемо ми закрити заборгованість на рахунку 361 в рахунок зарплати?

Ні, не можете.

У п. 291.6 ПКУ зазначено, що «платники єдиного податку першої — третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій)».

Тому такі розрахунки з працівником можуть коштувати свідоцтва платника ЄП (п.п. 298.2.3 ПКУ):

«298.2.3. . Платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
<…>
4) у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у п. 291.6, — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків;
<…>».

Які наслідки за укладання договору міни платником ЄП групи 3?

Наслідком таких дій буде прощання зі спрощеною системою оподаткування — п. 291.6 ПКУ та п.п. 298.2.3 ПКУ (див. вище).

Засновник передає корпоративні права підприємству на ЄП платнику ПДВ в обмін на майно. Які податкові наслідки такої операції?

Щодо купівлі корпоративних прав в обмін на майно, то тут наша відповідь однозначна — така операція загрожує перебуванню на спрощеній системі, адже отримання у якості плати за відчуження майна  є нічим іншим як не грошовими розрахунками за  відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги).

Наслідком таких дій буде прощання зі спрощеною системою оподаткування — п. 291.6 ПКУ та п.п. 298.2.3 ПКУ (див. вище).

Що стосується продажу корпоративних прав юридичною особою, то тут ми рекомендуємо вам ознайомитися зі статтею «Продаж корпоративних прав юридичною особою — єдиноподатником групи 3» // газета «Платник єдиного податку», № 2/2015, с. 26.

ФОП та юрособи. Інші податки

Чи потрібно подавати форму № 1ДФ, якщо ФОП закупає послуги у ФОП?

Так, потрібно. В формі  № 1ДФ вказуємо ознаку доходу в «157». При цьому в графах 4 та 4а проставляйте прочерки.

Не забудьте також отримати від контрагаента документи, що підтверджують його підприємницький статус.

Крім того, зважаючи на те, що  ви закуповуєте послугу, для підтвердження права не стягувати ЄСВ з таких виплат слід отримати від ФОП-котрагента Витяг з Єдиного державного реєстру. Цей документ покаже, чи надаються послуги саме в рамках підприємницької діяльності.

Чи сплачують податок на землю юрособи платники ЄП?

У загальному випадку податок на землю платники ЄП не сплачують. Такий висновок ми робимо, виходячи з норм п. 297.1 ПКУ:

«297.1. Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
<…>
4) податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої — третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
<…>».

Тобто, якщо ви у своїй діяльності використовуєте земельну ділянку, то сплачувати земельний податок не треба. Але питання у більшості випадків виникає під час надання в аренду нерухомості або земельних ділянок. Про це ми докладно писали у консультації «Підприємство-єдинник здає землю в оренду: чи платити земподаток?».

Як обкладаються  проценти за депозитним вкладом у юрособи єдинника (ставка ЄП 4 %)?

Проценти, котрі ви отримуєте від банку за користування коштами (як на поточному так і депозитному рахунках) включаються до доходу юрособи — платника ЄП. І обкладати такі доходи ви будете за звичайною ставкою 4 %. Для визначення доходу необхідно користуватися нормою п. 292.1 ПКУ:

«292.1. Доходом платника єдиного податку є:
<…>
2) для юридичної особи — будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті
».

Цей висновок підтверджують і податківці (див. ЗІР, категорія 108.01.02).

Чи сплачують податок на нерухомість юрособа — платники ЄП?

Відповідно до п. 265.1  ПКУ податок на майно складається з:

«265.1.1. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки;
265.1.2. транспортного податку;
265.1.3. плати за землю.»

Платники ЕП звільнені від нарахування та сплати податку на майно лише у частині земельного податку (п. 297.1 ПКУ)

 «297.1. Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
<…>
4) податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої — третьої груп для провадження господарської діяльності та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва».

Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки стягується з платників ЄП на загальних підставах.

Відповідно до п.п. 266.2.2 ПКУ не є об'єктом оподаткування:

«266.2.2.
<…>
е) об'єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб'єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;
<…>
є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;»

При цьому відповідно до п. 33 підрозд. 10 розд. ХХ  ПКУ на 2015 рік ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені пунктом 266.5.1 ПКУ не можуть перевищувати 1 % мін зарплати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв. метр для об'єктів нежитлової нерухомості.

Чи сплачують податок на нерухомість ФОП —  платники ЄП?

Податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки стягується з ФОП платників ЄП не як с суб’єктів господарювання, а як зі звичайних фізосіб відповідно до ст. 266 ПКУ.

Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізосіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості (п.п. 266.7.1 ПКУ).

Пам’ятайте  про пільги.

«266.4.1. База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості — на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості — на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), — на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування встановлена цим підпунктом.»

Але будьте уважні! Пільги з податку на нерухомість надаються фізособам не завжди. Використанная  житлової нерухомості  в підприємницькій діяльності позбавляє пільг.  Підстава — п. п. 266.4.2 ПКУ:

«266.4.2.
<…>
Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об'єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:
об'єкт/об'єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;

об'єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
<…>»

Отже, платити податок на нерухомість ви будете лише з:

  • житла великої площі;
  • житла, що використовується у підприємницькій діяльності;
  • із нежитлової нерухомості.

Чи сплачує військовий збір ФОП на ЄП?

Ні, ФОП — платник ЄП не сплачує військовий збір з власних підприємницьких доході.

Платниками військового збору згідно підрозд. 10 розд ХХ ПКУ є:

«16 1. Тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
1.1. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
1.2. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу».

Відповідно до п.п. 165.1.36  ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (а ві є об’єктом оподаткування) не включається дохід ФОП, з якого сплачується єдиний податок.

А відповідно до п. 297.1 ПКУ платники ЄП звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої — третьої групи (фізичної особи).

До якого бюджету сплачувати ПДФО, якщо ФОП зареєстровано в одному місці, а магазин знаходиться в іншому?

ФОП, який є податковим агентом (зокрема по відношенню до зарплати найманих працівників)  сплачує  ПДФО за місцем реєстрації у контролюючих органах. Підстава — п.п. 168.4.5 ПКУ:

«168.4.5. фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету:
а) у разі коли така фізична особа є податковим агентом, — за місцем реєстрації у контролюючих органах;
<…>»

ФОП та юрособи. Окремі операції, інші питання

Якими повинні бути бухгалтерські проведення з обліку надходження та обов`язкового продажу іноземної валюти у юрособи єдинника?

Ми писали про це у статті "Виручка у валюті в єдиноподатника: податки й облік".

Єдиною зміною з того часу стало те, що з 24.07.2015 р. набрав чинності наказ МФУ від 18.06.2015 р. № 573, завдяки якому у Плані рахунків  з’явився субрахунок 316  «Спеціальні рахунки в іноземній валюті». Він призначений для обліку коштів в іноземній валюті, які підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, які підлягають обов’язковому продажу відповідно до законодавства.

Тому при зарахуванні коштів в іноземній валюті, отримані від експорту на розподільчий рахунок в банку, будемо використовувати не субрахунок 334, а субрахунок 316 рахунок, а вже потім відображати перерахунок коштів для обов’язкового продажу (субрахунок 334) Кореспонденція рахунків з використанням 316 субрахунку матиме наступний вигляд (за даними прикладу, наведеного у згаданій вище статті):

Дата операції

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, дол./грн

дебет

кредит

22.04.2015

Надійшла на розподільчий рахунок авансова оплата з експортного контракту

316

681

$10000

222761,79

23.04.2015

Зараховано на поточний рахунок підприємства 25 % авансової оплати в іноземній валюті

312

316

$2500

56355,48

23.04.2015

Перераховано 75 % авансової оплати для обов`язкового продажу

334

316

$7500

169066,45

23.04.2015

Відображено витрати від продажу 75 % валюти (від’ємна різниця між комерційним курсом продажу валюти (МВРУ) і курсом НБУ на дату продажу: (22,28 - 22,542193) × $7500)

942

334

1966,45

23.04.2015

Надійшли кошти від продажу 75 % валюти на поточний рахунок (за вирахуванням комісії банку)

311

334

166600,00

23.04.2015

Включено до витрат вартість послуг банку від продажу валюти

92

334

500,00

23.04.2015

Відображено курсові різниці з валюти (22,542193 - 22,276179) × $10 000

316

714

2660,14

28.04.2015

Відвантажено товари на експорт (доходи відображено за курсом на дату отримання оплати)

362

702

$10 000

222761,79

28.04.2015

Зроблено зарахування заборгованості

681

362

$10000

222761,79

 

Як правильно прийняти та оформити на роботу за договором ЦПХ?

Детально ознайомитися з особливостями роботи за договором ЦПХ та визначити головні відмінності від трудового договору можна у статті «Цивільно-правовий та трудовий договори: не помиліться у виборі»).

Зверніть увагу: при укладанні  договорів ЦПХ   направляти податківцям Повідомлення про прийняття на роботу не слід, адже тут не йдеться про трудові відносини (такі відносини є цивільно-правовими).

Як оподатковувати вартість розмов по службовому телефону працівником під час його відпустки?

Якщо працівник користується телефоном у власних цілях під час відпустки, то такі витрати згідно ПКУ класифікуються як додаткове благо та обкладаються ПДФО. Дохід працівника при цьому визначається згідно п. 164.5 ПКУ з використанням натурального коефіцієнту. Ставки ПДФО становлять 15% (20%). Така компенсація працівнику також може бути віднесена до фонду оплати праці як компенсаційна та заохочувальна виплата. І тому нам необхідно буде ще й нарахувати та утримати ЄСВ.  Щодо нарахування військового збору, то об`єктом оподаткування є доходи визначені ст. 163 ПКУ, а доходи у вигляді додаткового блага як раз і відносяться до загального оподаткованого доходу, тому виключень тут немає.

Як вчинити у випадку, коли ФОП хоче тимчасово виїхати з України і не сплачувати податки у цей час?

З такою метою радимо вам перейти на загальну систему оподаткування, але зробити ви це зможете тільки з початку кварталу (див. п. 298.2.1 ПКУ).

«298.2.1. Для відмови від спрощеної системи оподаткування суб'єкт господарювання не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року) подає до контролюючого органу заяву.
298.2.2. Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів».

На час перебування на загальній системі буде лише прибуток відповідно до норм ст. 177 ПКУ.

Що стосується ЄСВ, то згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 р. № 2464-VI:

«1. Єдиний внесок нараховується:
<…>
2) для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, — на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску;
<…>».

Відповідно до п. 5  розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом МФУ від 20.04.2015 р. № 449:

«5. <…>
2) платники, визначені підпунктом 3 (крім фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) пункту 1 розділу II цієї Інструкції, здійснюють розрахунок єдиного внеску за календарний рік до 10 лютого наступного року на підставі даних річної податкової декларації. При визначенні доходу (прибутку), з якого сплачується єдиний внесок, враховується кількість календарних місяців, у яких отримано дохід (прибуток).

Базою нарахування єдиного внеску є чистий оподатковуваний дохід (прибуток), зазначений у податковій декларації, поділений на кількість календарних місяців, протягом яких він отриманий. До зазначеної суми з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску застосовується відповідна ставка, зазначена в пункті 3 розділу III цієї Інструкції.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Платникам, визначеним підпунктом 3 (крім фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) пункту 1 розділу II цієї Інструкції, які здійснили нарахування єдиного внеску менше мінімального страхового внеску, фіскальні органи надсилають повідомлення-розрахунок за формою згідно з додатком 2 до цієї Інструкції, у якому зазначається розрахунок суми такої доплати, яка підлягала сплаті за результатами підприємницької діяльності за звітний календарний рік;
<…>».

Чи має право засновник юрособи на ЄП знімати кошти з рахунку як дохід?

Ні, не має. Засновник може отримати кошти від підприємства тільки при розподілі прибутку (дивіденди), у вигляді зарплати (якщо він ще й зарахований до штату), у вигляді позики чи безповоротної фіндопомоги. Зауважте: при виплаті  дивідендів та наданні  безповоротної фін допомоги доведеться утримати ПДФО та військовий збір.

У даному випадку за нормами ЦКУ таке підприємство виступає як господарське товариство. І згідно ст. 115 ЦКУ:

«1. Господарське товариство є власником:
1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;
2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;
3) одержаних доходів;
4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.»

Таким чином, власником майна виступає вже юрособа, а не засновник.
Також нагадаємо вам, що усі юрособи незалежно від форми власності зобов’язані вести бухгалтерській облік за нормами встановленими чинним законодавством. У ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, зокрема, зазначається:

«Бухгалтерський облік та фінансова звітність грунтуються на таких основних принципах: автономність — кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників, у зв'язку з чим особисте майно та зобов'язання власників не повинні відображатися у фінансовій звітності підприємства».

Чи необхідно підтверджувати витрати працівника при користуванні корпоративною карткою?

Так, необхідно. В іншому випадку доведеться розглядати витрачені  працівником кошти як додаткове благ  та сплатити з такого доходу податки.  До того ж вам також при оприбуткуванні товарів, придбаних працівником за допомогою такої картки не погано було б мати первинні документи. У ПКУ з цього приводу міститься наступне:

«164.2. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:
<…>
164.2.11. сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої обчислюється відповідно до пункту 170.9 статті 170 цього Кодексу;

<…>
170.9.1. Податковим агентом платника податку під час оподаткування суми, виданої платнику податку під звіт та не повернутої ним протягом встановленого підпунктом п. 170.9.2 цього пункту строку, є особа, що видала таку суму, а саме:
а) на відрядження — у сумі, що перевищує суму витрат платника податку на таке відрядження, розрахованій згідно із цим підпунктом.
Не є доходом платника податку — фізичної особи, яка перебуває у трудових відносинах із своїм роботодавцем або є членом керівних органів підприємств, установ, організацій, сума відшкодованих йому у встановленому законодавством порядку витрат на відрядження в межах фактичних витрат, а саме, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), на найм інших жилих приміщень, оплату телефонних розмов, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в'їзд (віз), обов'язкове страхування, інші документально оформлені витрати, пов'язані з правилами в'їзду та перебування у місці відрядження, в тому числі будь-які збори і податки, що підлягають сплаті у зв'язку із здійсненням таких витрат.
Зазначені в абзаці другому цього підпункту витрати не є об'єктом оподаткування цим податком лише за наявності підтвердних документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій), у тому числі електронних квитків за наявності посадкового талона та документа про сплату за всіма видами транспорту, в тому числі чартерних рейсів, рахунків, отриманих із готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення та проживання фізичної особи, в тому числі бронювання місць у місцях проживання, страхових полісів тощо.

<…>
б) під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, — у сумі, що перевищує суму фактичних витрат платника податку на виконання таких дій.
<…>».

Чи може платник ЄП здійснювати доставку дизельного палива до автомобілів в межах території України?

Так, може.

Ще раз уважно розглянемо п. 291.5 ПКУ:

«291.5. Не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп:
291.5.1 суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи — підприємці), які здійснюють:
<…>
3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

<…>».

Як бачимо доставки у цьому переліку немає, а що не заборонено у даному випадку дозволено.

Чи може бути безоплатним надання в оренду приміщення між подружжям —  платниками ЄП?

Теоретично так, але згідно ст. 759 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Інша справа, що така плата може бути символічною. Є варіант передати приміщення у безоплатне користування за договором позички (ст. 827 ЦКУ):

«1. За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
2. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними».

Але у випадку безоплатного отримання приміщення у користування доведеться відображати додатковий дохід за п. 292.3 ПКУ:

«292.3. До суми доходу платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг).
Безоплатно отриманими вважаються товари (роботи, послуги), надані платнику єдиного податку згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними згідно із законодавством, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) чи їх повернення, а також товари, передані платнику єдиного податку на відповідальне зберігання і використані таким платником єдиного податку.
<…>».

Також при наданні в оренду приміщення єдиноподатником не слід забувати про обмеження, котрі накладає на нас ПКУ з цього приводу (подробиці — у консультації «Правила гри для орендодавця — ФОП на єдиному податку»):

«291.5. Не можуть бути платниками єдиного податку першої — третьої груп:
<…>
291.5.3. фізичні особи — підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;
<…>
».

Чи може підприємство — провайдер програмної послуги (надає послуги телебачення населенню через міську мережу) бути на єдиному податку?

З вашого питання радимо ознайомитися з листом ДФСУ від 25.08.2015 р. № 8135/П/99-99-15-03-01-14. Але якщо коротко по суті листа то діяльність у сфері телекомунікацій є складовою послуг зв`язку і випадку якщо за провадження такої діяльності необхідно отримувати ліцензію, тоді зазначена діяльність не відповідає умовам перебування на спрощеній системі оподаткування.

У яких випадках мають право позбавити свідоцтва платника ЄП, окрім перевищення ліміту доходів?

Позбавити свідоцтва платника ЄП можуть не лише при перевищенні ліміту доходів. Таке нещастя може статися у наступних випадках (п. 298.2.3 ПКУ):

1) у разі проведення розрахунків у негрошовій формі;

2) при здійсненні видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання;

3) у разі перевищення чисельності фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником ЄП;

4) у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів;

5) у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 ПКУ.

Чи може ТОВ придбати послугу харчування у ФОП групи 2?
Які податкові наслідки для обох?

Для ТОВ юрособи ніяких негативних наслідків не буде. Єдине це те, що у зв`язку з тим, що ФОП неплатник ПДВ у ТОВ не виникне податкового кредиту з ПДВ.

З ФОП ситуація трохи складніша. Побоювання, напевне, викликав п. 291.4  ПКУ, у якому вказано, що платники ЄП групи 2 можуть здійснювати господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам ЄП та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства.

Податківці (ЗІР, категорія 107.03) справедливо зазначили, що платник ЄП групи 2, що здійснює діяльність у сфері ресторанного господарства, має право приймати замовлення від суб’єктів господарювання (юросіб та ФОП), які перебувають на загальній оподаткування, на обслуговування свят, банкетів, інших спеціальних замовлень, оскільки платник єдиного податку під час обслуговування таких замовлень здійснює продаж і організацію споживання продукції власного виробництва і закупних товарів. Цей висновок справедливий, адже  обмеження стосовно покупців встановлено лише щодо діяльності з надання послуг.

Попередній вебинар: Запитання з вебінару: частина 1

Продовження вебинару: Запитання з вебінару: частина 3